На перепи́ні залізничнім
У приватнім селищі,
Зупинивсь мопед. Й тут, клично:
--Гей, сундук естетищів.
Той, у відповіть:
--Що, бу́зькин?..
--Стій, не гарно так писати,
Що – усі, крім тво́їх друзів –
І недоумки, й патлаті...
...Він – йому:
--Стою й так, бачиш -
По́тяг, он, затримався.
--Це твої рядки хробачі
Між колійок – стислися...
Бо, як хто їх дожене́...
...Тут – зелене світло.
Й ..встиг поет, як в ночвах – крем,
Й не почув, як ...ціпом...
...Він щось дряпав у блокнот
Під фафа́ки й тумаки́»
--Батько, що це? Анекдот?
--Може... Ти – пиши! В смаки́!
--Що це значить?
--Щоб тебе...
Й зупинить хотілі,
Й впізнавали, й били щелеп...,
Й це – давало сили.
23.03.16 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654135
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2016
автор: Юхниця Євген