Весняне сонечко пригріло
І вийшли ріки з берегів,
Завирували-зашуміли
Свою мелодію без слів.
Мотив схопила жвава пташка
І зацвірінькала слова,
Почула пісеньку комашка
І до травинки піднесла.
Збудились трави, квіти, віти
Під серцем спраглої землі.
Ключ журавлів приніс привіти
На срібнім сонячнім крилі.
Переспівається все згодом,
Світ потішаючи ясний,
Зросте, розквітне, стане плодом
І знову йтиме до весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2016
автор: Ніна Третяк