Ти не благай…

               Ти  не  благай…

Ти  не  благай…  не  плач  і  не  моли…
Я  не  прийду  в  твої  нові  світи.
Зима,  зима...  приспала  почуття…  
Дощами    плачуть  весни  забуття.

В  прозорім  кришталевим  серці  криги…
З  надією  вчорашньої  відлиги!
Та  жовтий  сум  палає  у  душі  –  
Так,  ніби  це  по  осені  дощі…

І  літо  не  дурманить,  не  п’янить!
Де  загубили  щастя  свого  мить?
І  знову  осінь,  осінь…у  душі
Співає  сутінками,  де  сумні  дощі.

16.  03.  2016    м.  Львів  автор  Наталія  Калиновська

 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2016
автор: Наталі Калиновська