Я пам’ятаю нашу ніч
Коли були ми віч-на-віч
Для першого кохання
До самого світання.
Ми розумілися без слів,
Бо кожен з нас одне хотів,
Відчути смак любові
Від дотику і в слові.
У солов’їну ніч весни
Коли я повен сивини
Сумую за тобою,
Жалкуючи до болю,
Що ти завчасно вже пішла
Коли в любові ми й без зла
Багато літ прожИли
І в Бога напросили
І дарував дітей він нам,
Та нині я лишився сам,
З дітьми, тебе ж немає,
Вже їм весна співає.
Візьму з собою нашу ніч
На Божий суд, де віч-на-віч
ПопрОшу бути з нею,
Коханою своєю.
15.03.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2016
автор: Георгій Грищенко