Як капала гірка сльоза додолу,
То розсипалась перцем по землі,
А серце стиснуте кричало в болі:
,, о сили і небесні і земні."
Дівчатко бігло в поле, не додому
Ніхто не намагавсь його спинить,
Воно неначе доганяло долю,
Яка не зупинялась ні на мить.
Земля з під ніг тікала у безодню,
А з вітром відлітали почуття,
Травиночки стискали одна одну,
На мить здалося, що це ніби я
Весь час кудись спішу,не зупиняюсь
Лиш інколи щось хочеться змінить.
Вдихнув повітря...думку обриваю...
Я хочу жить, я просто хочу жить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2016
автор: Світлана Петренко