А ми, мов діти з сиротинцю,
Подайте людоньки на хліб!
Є понад нами цар та принци,
Та цілий віз… людських подіб.
Вони, звання для людства мають,
Вважають, що дано карати.
Та слова свого не тримають
Вони,… в подобі депутата.
Та тільки штамп у них на лобі,
Усіх позначених,…у пекло.
Там, поміж д’яволів в подобі
Самі себе хай будуть жерти.
Як брехунам, пательню в губи,
Кілок у ср… ой, пробачте.
Хай порівняння трохе грубе
Та що робить, сміюсь, хоч плачте.
Сміюсь, бо сльози лить несила.
Сміюсь, бо рвуть останню свитку.
Сміюсь, бо Доля запросила
У голку засілити нитку.
А там латки на душу сталю,
Та зашиваю злу проріху.
Я, у собі, надію славлю.
Та маю ще на щастя втіху.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650295
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.03.2016
автор: Dema