"знай, нема у ній зла. лиш би жити!"
(товаришу по перу S.)
передмова:
душа немає віку. та всіх лякає час.
що ж… хай років – без ліку, в душі вогонь не згас?
*
Минатимуть роки… І хай не обмине
Тебе той день, коли попроситься в твій дім
Ота, яку ти зріть так не бажав у нім,
Та відкупитися не зможеш; тож мене
Послухай і прийми цю мудрість вікову:
Живи, як личить всім (і я так теж живу),
Хто з гідністю прийняв років своїх потік
І знає: час стрімкий з днів юності вже втік!
Тож сивину свою ти не фарбуй на сміх;
І зморшки не ховай; щоку рум’янить – гріх;
В дні старості шануй печать своїх років,
Якщо помічені вони добром-любов’ю, звісно, –
Поете, молодим лиши кохання пісню,
І пристрасть, і вино, і втіхи юних дів.
*
P.S.
Та боже борони тебе зректися слова –
Зі спогадів складай гімн Жінці і Любові!
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650055
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2016
автор: Касьян Благоєв