Тебе придумала і ще й намалювала,
В багрянім небі заховала від усіх,
Тобі ночами колискові я співала,
А ти без дозволу ввійшов у мої сни.
Душа довірливо відкрила двері раю,
Переступив поріг ти в мій таємний світ,
Навіщо малювала вже не знаю,
Бо в моє серце пекло ти приніс.
Грішу безглуздо й каяття не маю,
Хоча молюся за чужий я гріх,
Але тебе чомусь не відпускаю,
Бо ти здолати мене легко зміг.
Тебе придумала, навіщо вже не знаю,
Шукаю рай свій у чужих краях,
Блукаю по землі, а в небесах витаю,
Тебе тримаю у своїх думках.
Ти недосяжна мрія. Ні! Ти моя мука,
Наосліп йду по краю босоніж,
Нестерпно гаряче пече розлука,
Коли у снах моїх ти мовчки зник.
Лю...
07.03.2016
Нічого особистого..видумка моєї ліричної героїні з картинки про сліпе кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2016
автор: Лю