кохання ми не помічали...
але краса і голос твій,
і кожен жест, і порух вій... -
яка божественість і чари!
і погляд твій як зустрічаю,
я чую відчай, біль розлук,
торкання легке наших рук
віолончельних струн печалі.
вуста в благальному мовчанні -
ні пари зайвих слів між нас
ми не зронили в стрічний час...
кохання ми не помічали.
а у душі все нездоланні
бажання, пристрасті і сум -
у лабіринті мрій і дум
незриме наше те кохання.
...і нерішуче, у ваганні
торкунсь устами твоїх уст
і поцілунками уп"юсь
в безсонній ночі до світання.
осяє нас яскравий ранок
в обіймах ніжності і сну...
веселий янгол розгорнув
над нами обрії кохання!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649940
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2016
автор: Ем Скитаній