Вірю,швидко розтануть сніги
Бо весну відчуваю я серцем.
Зайде повінь в круті береги,
Щоб змогла я раненько відерцем
Зачерпнути води із ріки
Й принести для всієї родини.
Промінь теплий прилине згори
І розтопить останню крижину.
Ну а люди, хутчіш, хто куди,
Поспішать і на луки, і в поле,
Бо зимові сніги й холоди
Не замінять їм весну ніколи.
О Весна - ти чарівна пора,
Тільки ти взмозі все оживити!
Ну а я, доторкнувшись пера-
Віш складу, щоб тобі присвятити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2016
автор: Світлана Петренко