ШТАНИ (експромт)

Часто  чую  як  де-які  люди,  ніби  з  огляду  люди...  
починають  розводити  балачки  про  бога  -  є  він  чи  його  не  має.  

Одного  разу  не  витримав  і  спитав  -  я  що  для  вас  є  бог.

 Людина  трохи  пересіпалася,  та  поглянувши  на  мене  так,  
ніби  я  спитав  про  її  податкову  декларацію  чи  про  диплом  освіти  її.  мовила  знову  у  прострацію,  або  навідчепся:
-  ну  "бог"  це  широке  поняття  -  почала  було  людина.

я  не  вистримав  і  перебив  -  так  на...ра  ви  лізете  у  штани  не  за  розміром?..  
-  які  штани?  -  перепитала  людина  не  розуміючи  чому  її  повернули  з  обріїв  на  землю  для  відповіді.  звісно  ж  там  літати  приємніше  ніж  постати  перед  питанням  на  відповідь.

далі  я  зрозумів  що  вести  бесіду  неможливо  і  відійшов  від  людини.  
потім  почув  про  себе  вже  згодом,  що  виявляється  я  псих  і  ненормальний.  
-  та  ні,  шановні,  я  не  псих,  бо  я  не  міряю  по  собі  те  що  належить  усім.  
Шановні  бо,  розмір  -  має  значення(!)

а  під  алегорією  штанів  малося  на  увазі  що  коли  недостатньо  сформоване  світосприйняття  то  навіщо  на  тому  спекулювати.  так  само  як  -  то  все  від  нечистого..
 -  і  ви  це  серйозно.  
ви  постійно  це  говорите  .це  як  лайка.  і  діти  вас  чують  і  повторюють  це.  але  ж  потім  ви  дивуєтеся  з  їх  цинізму.
а  що  ж  ви  припускали  коли  кидалися  з  авторитетним  виглядом  такими  словами.  
діти  це  ваш  наш  детектор.  

простий  приклад  моєї  родини.  коли  мої  батьки  щось  постійно  таке  торочили,  я  згодом  у  розмові  з  ними  але  у  присутності  інших  знайомих  на  якийсь  закид  мені  чи  то  про  неприбрану  хату  чи  брудний  одяг  після  двору,  щось  вигукнув.  
моя  мама  звісно  зніяковіла  та  спитала  звідки  я  таке  узяв...  
повірте  свою  провину  ж  не  так  зручно  визнати.  
я  ж  і  пояснив  звідки,  на  що  реакція  моєї  мами  була  прогнозованою:
-  от  же  ш  гамнюк,  і  запамьятав  же  колись...  -  звісно  такого  колись  було  часто,  але  щоб  публічно  применшити  свій  сором  вона  це  зменшила.
А  як  часто  ви  применшуєте  свій  сором  коли  ляпнете  щось  подібне.  Часто  чи  не  так.  

насправдіце  непоодинокий  приклад  чудово  ілюструє  -  навіщо  думати  якщо  в  усьому  винен  нечистий  а  провсяк  випадок  можна  потім  свічку  у  храмі  поставити  та  відстояти  службу  божу...  чи  не  так.  
як  часто  чули  від  священника:
-  приходьте  частіше  до  храму,  година  простою  на  сліжбі  божій  подовжує  вам  життя  на  рік  а  то  і  два.  

логічно  зробити  висновок,  якщо  я  там  просто  заночую  тоді  і  усі  10ок  років  можна  безкарно  жити  -  як  церква  прощає  і  подовжує.  
але  ж  це  омана  і  ви  це  знаєте.  лише  слідкування  за  своїми  слова  і  вчинками  дає  наслідки.  які  ви  згодом  отримаєте  бумерангом.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2016
автор: Велес Є