Вклонись низенько праці хлібороба,
За хліб який у тебе на столі,
Вареники смачні, духмяна здоба,
Його стараннями дісталися тобі!
Душею тліє щоб зима в морози,
Снігами білими укутала поля,
А в літню спеку щоб дощі і грози,
Щоб напилася матінка земля!
Як буря, град не спить, переживає.
Душа за кожний колосок болить.
Ціну людської праці добре знає,
І чи знайдете щасливішу мить,
Коли зерно добірне наче злото,
Долоням віддає своє тепло,
Як бачить результати він роботи,
Співає серце радісно його.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2016
автор: Наталка Долинська