Пам'ятаю я вас усіх.
Та зібратись разом,- неможливо
Бо коли в когось в хаті сміх,
То у іншої в хаті злива.
Ось учора, наприклад, в день,
Геть ніхто із вас геть не дзвякнув.
Не хотілось й мені пісень,
А вночі хтось узяв і брякнув...
Просто так!!! Коли жінку в тюрму
Запроторити стало в моді
Не рахуючи навіть суму
Коли шлунок замочений в соді
Коли жовч заливає міхур
І сміятися просто не в силі
Коли заживо 23Х шкур
Чи помістяться всі на могилі?
Не згадає ніхто вже нас
Бо там темно й не включать світло
Кажуть -час..на усе треба час!
Мені слухати це.. краще в мітли
То ж заводьте свій внутрішній стан
Одягайтеся мийтеся їжте
Права й ліва.. і звіра в капкан
Не жалійте душі свіжим ріжте!
Не про тебе, дівчинко, кажу..
Твою душу як слід берегтиму
Пам'ятаю усіх, дорожу
Завтра що там по плану? Інтими?!
p/s: кожен з нас, має діток й рідню
кожен в серці маленьке дитятко
восьме березня на корню
пам'ятаю вітаю люблю
як колись пам'ятав неньку татко..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649270
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2016
автор: Ольга Ратинська