Така наша доля
Мій друже юначе,
Війна чи неволя,
А ненька хай плаче
За тими синами,
Що гинуть постійно
В борні з ворогами,
Щоб жити нам вільно.
Минають століття
В борні з ворогами,
Біда ж лихоліття
Панує над нами.
О, доленько мила
Чому ти такая?
Терпіти не сила,
Чому ти сліпая?
Не бачиш страждання
Людей України
В чеканні світання
На волі країни.
Така у нас доля,
Ворожа рабиня,
Борімось хай воля
Живе жовто-синя.
04.03.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648854
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.03.2016
автор: Георгій Грищенко