Всі матері живуть любов"ю,
вони для всіх, як оберіг.
Усім єством, життям, здоров"ям,..
на дітях їм зійшовся світ.
Кожної миті у турботі,
на благім човнику життя,..
і їх спинити не спроможні
ніякі прикрощі буття.
І всі їх помисли і мрії,
ніщо їм в тім не заважа,
дитячі помисли і дії,-
кожна завжди оберіга.
Живуть у них світлі надії,-
безбідно діти щоб жили:
в дитинстві, та й у віці зрілім,
й щасливі щоб завжди були.
Постійно всі вони в тривозі:
-ну як там донька, син, онук,
щоб не спіткнулися в дорозі
без материнських теплих рук.
Не помічають, що вже роки
за обрій скоро відведуть.
Готові знов підставить руки,
нікому впасти не дадуть.
Отож і вчора, і сьогодні-
не можна дітям забувать,
що матері завжди спроможні
за них життя своє віддать.
Тому нагадую я знову:
треба любов їх пам"ятать,
і свою крапельку любові
щодня матусям віддавать!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647618
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 28.02.2016
автор: геометрія