Вам щастя снилося вже так давно —
Його колись метою Ви назвали…
І ось тепер, поглянувши в вікно,
Зі смутком прибираєте завали.
Холодна доля вмила Вас слізьми,
Ах, скільки через неї Ви не спали…
Прийшла сама від сірої зими,
І Ви її таку не обирали.
Чорнобиль-жах, самотність, тихий біль —
Того у ворогів нема в уяві…
Мої слова, мов пліт, шукають міль,
Зникають під чужими берегами…
Налили в руки відчаю сповна —
Та Ви не вмились гаряче в омані…
І не шукали те, чого нема —
Я щиро уклонюся перед Вами.
Вам щастя снилося вже так давно —
Його колись метою Ви назвали…
Давай-но не дивитись у вікно —
Спокійно разом розберем завали.
...А.Г.Дудченку...
11.01.2008
НЕВИДАНЕ
Твір 42
©Вадим Косарєв
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2016
автор: Вадим Косарєв