Простеньке бра висіло на стіні,
Дві лампочки були у середині,
Судилося залишитись одній
І стали зразу зовсім інші тіні.
Звикаємо до всього, що кругом,
Та варто поміняти все довкола.
Був велетень, звикай, бо поруч гном,
Коли в квадраті – перейди до кола.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647492
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.02.2016
автор: Віталій Назарук