Небом якось пливла риба
Величезна складена із хмар.
Я стояв і споглядав це диво,
Як воно ковтало сонця шар.
Потім дмухнув вітер, врятувавши.
Сонечко віддала риба-кит.
Так і у житті весь сум вчорашній
Може бути радість навпаки.
Головне не дратувати рибу.
Хай вона пливе собі між хмар.
Сонце все ж розтопить суму кригу,
Віднесуть цю рибу на базар...
29.09.2015 Дмитро Дробін
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647389
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2016
автор: Дмитрий Дробин