Діти нам все завжди пробачають.
А ми б’ємось, кричимо у відчай.
Радісно нас вони зустрічають.
За уроки злимося за звичай.
Білим янголом в домі їх душі.
Бісенятами в дворі в калюжах.
Забуваємо хто ми в дитинстві.
Забуваємо нести гостинці.
Діти тільки щиро сміються.
А дорослі до смерті б’ються…
29.09.2015 Дмитро Дробін
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646979
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2016
автор: Дмитрий Дробин