В недалекім нашім майбутнім
З поміж дійсностей різних ниток,
Є єдиний варіант для нас путній
Не лишити у часі дірок.
Як казав Керуак, батько бітів,
Із нестриманим духом пригод:
"Будуть люди ходити по світу
Під мільярдами ясних зірок.
Вони візьмуть на спину наплічник,
Де не буде зайвих речей,
Та де спальника й запальнички,
Буде вдосталь для холодних ночей.
Вони візьмуть каремати і фляги,
Кружку, ложку, миску та ніж,
Стануть вештатись ці бродяги
І не знати дорозі рубіж.
Вони будуть дертися вгору,
Щоби тайну всесвітню пізнять,
Щоби взнати природні закони,
І щоб вірші добрі писать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646665
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.02.2016
автор: Буглак Євгенія