Як ідеш ти мимо в мене
серце завмирає,
Бо в твоїх очах прекрасних
ізумруди сяють.
На твоїм подвір’ї квіти
різнобарв’ям грають,
Теплий вітер пелюсточки
ніжно розправляє.
Як ромашки тв́ої білі -
донечки вродливі,
Чорнобривчики духмяні -
внуки шанобливі.
Та й сама ти, як троянда,
до сих пір зваблива.
Як же т́е́бе не любити,
жінко моя мила!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646514
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2016
автор: Володимир Бабієнко