[i]Світлій пам‘яті Сергія
Нігояна присвячую
[/i]
Під зимнім небом сіро-синім,
поміж уже свого народу,
якому став навіки сином,
віддав життя ти за свободу.
За мрію чисту і святую,
що в юнім серці розцвіла.
За правду щиру, молодую,
що змалечку в душі жила.
Ти гідний син Кавказьких гір
і золотих ланів Вкраїни.
Ступив сміливо в чорний вир
і в небо журавлем полинув.
Почав ти лік Небесній сотні,
бо не ховався за других.
Читав вірші в ті дні скорботні
й ніколи не кидав своїх.
Герої дійсно не вмирають!
Вони лиш жить перестають
і в синє небо відлітають…
Невже це їх єдиний путь?..
22.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646206
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.02.2016
автор: Олександр Мачула