Уже весна не за горами,
Чарівно - сонячна блакить,
Цього не вимовить словами,-
Весни наповнююча мить.
Сонечко лагідно пригріє,
І небо буде голубе,
І затанцюють хмари білі,
І все навколо оживе.
Весна прийде з-за небокраю,
Звуки її уже в путі.
З нетерпеливістю чекаєм
ЇЇ мелодії святі.
Відійде сум, минуть печалі,
І вже не в снах, а наяву,
Надії оживуть і мрії,
Й весни відчуємо струну.
І прийде час, і мить настане-
Зима відійде в забуття,
А з нею болі всі і рани,
Зміниться зло на каяття.
І нас наповнять нові сили,
Вагома стане кожна мить,
Весни відчуємо глибини,
І жити будемо, й любить!
І може світ нас зрозуміє,
Як нам війна усім болить...
Як зупинить війну зумієм,
То легше буде в світі жить.
Ми покладаємо надії,
І на весну, на себе й світ...
Як людський розум все зуміє,
Настане мирний зореліт!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646081
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 22.02.2016
автор: геометрія