У човнику, у човнику
З вітрильцем і стерном
По морю-хвилі чорному
Відплив у мандри гном.
Заради срібла-золота,
Прихованих скарбів
І холодно, і голодно
Той гном усе терпів.
Все море-хвилю виходив,
Здобув лиш свист вітрів,
Посивів, наче віхола,
Як щогла та, змарнів.
І сумно, гірко гномові,
І соромно вертать,
У моря-хвилі гомоні
Вже докори бринять...
А вдома гук над стріхами:
- Хвала, що бог зберіг!
І гном зітхнув зі втіхою:
- Мій скарб, де мій поріг.
2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644385
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 16.02.2016
автор: Максим Тарасівський