Різноликий наший світе,
невже ти не знаєш,
Що не завжди справедливо
долі розділяєш?
В одних життя диво - дивне,
є краса і розум.
А у інших непривітне,
хоч вони й хороші.
Кому даєш світлу долю
і все, що бажає...
А у інших, вітер в полі,
і той забираєш.
У одних все, як у казці,
дома й на роботі.
А у інших негаразди
і вічні турботи.
Нагороджуєш любов"ю
по повній програмі.
Посилаєш іншим болі,
смуток і печалі.
Не тих часом поважаєш,
що живуть по правді,
Іншим кривду посилаєш,
впереміш з бідою.
Одним стежки освітлюєш,
щоб не заблудились.
Іншим ніжку підставляєш,
щоб перечипились.
Комусь завжди помагаєш
хороми придбати,
Інших часом виганяєш
з квартири, чи з хати.
Одні сплять в диво-палатах
в пишному убранні.
Є й такі, що сплять в підвалах,
або у сараї.
Одні їдуть на роботу
в шикарних автівках.
Інші спішать своїм ходом,
або у маршрутках.
Світ, широкий ти й цікавий,
та все ж різноликий,
Для одних ти поблажливий,
для інших - журливий.
Отож, я тебе й питаю,
світе різноликий:
-Чому, скажи, бо не знаю,
ти несправедливий?!.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643489
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 13.02.2016
автор: геометрія