Ох зима...Знов вітер віє.
Сніг і дощ,.. й мороз скрипить.
Надоїла непогода,
І нема куди спішить.
Вітер виє, стогне, плаче,
І гілки дерев трясе,
То реве, по даху скаче,
І печаль - журу несе.
Знову з неба снігом сипле,
І нема тому кінця...
Дні тривожні, ночі темні,
Де ж затрималась весна?..
Знову рано так стемніло,
Стогне, виє за вікном.
З снігом дощ...Загомоніло,
І не радує теплом.
Та надіюся, що вранці
Сонце вигляне з - за хмар,
І моргне мені і хмарці,
І весни проснеться дар.
І покотяться краплинки
З даху весело струмком.
І думки мої, й хмаринки
Завеселяться танком...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643264
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 12.02.2016
автор: геометрія