як тебе в коханні пригорну,
нас підхоплять зоряні завії
і в цю ніч мабуть вже не засну,
заблукає ніч у твоїх віях.
я мабуть в цю ніч вже не засну -
пристрастю в душі палає пломінь!
у твоїх очах я потону,
карий обрій лиш візьму на спомин.
у твоїх очах я потону
від зорі вечірньої до рання
і з тобою Всесвіт перетну
крізь світи у лотосі кохання.
я з тобою Всесвіт перетну,
утамую розпал уст вустами.
закарбую в зорях мить одну,
коли ми єдиним тілом стали -
закарбую в зорях мить одну,
як у млості шалого кохання
осміхнулась, коли пригорнув
я тебе у ніжності зітхання.
осміхнулась коли пригорнув
я тебе у зоряних завіях...
у цю ніч вже точно не засну,
заблукала ніч у твоїх віях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2016
автор: Ем Скитаній