не ангелом крилатим…

не  ангелом  крилатим  і  не  духом,
а  легітом  що  в  листі  уночі
тобі  єдиній  розповім  на  вухо
кохання  наше  й  стихну  на  плечі.
я  розхвилюю  подихом  волосся,
торкнуся  перс,  стривожу  твої  сни,
тобі  навію  пристрасті  і  млості
щонайніжнішим  шепотом  луни...
і  відійду  у  світанкову  тінь  я,
хмаринкою  розтану  в  небесах,
я  розчинюсь  у  сонці,  у  цвітінні,
у  пісні,  в  росах,  у  твоїх  очах...  -
ім"ям  твоїм  в  душі  моїй  зоріє
кохання  світ  трояндою  зорі!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643243
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2016
автор: Ем Скитаній