Ти більше - дивно якось! - не болиш мені...
Я повністю звільнилася від тебе!
Десь досі блимають непіймані вогні
далекої грози за краєм неба.
Вона шалено прокотилася життям,
як золота нестримна колісниця.
Добряче грюкало в шибки то тут, то там,
гарчало, як розлючена тигриця.
У грудях пекло і душило, і пекло,
ловило сни мої на всюдисущі вудки,
щоками лавою з очей моїх текло,
блакитні сіяло у серці незабудки.
І раптом - тиша. І довкола світ,
дощем омитий і освячений озоном.
Ти не болиш...і не горить твій слід...
Здається начисто все почалося знову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2016
автор: Meggi