Це як хвороба,сказ чи прокляття
Це віртуальне порване лаття
Чи просто це казус,твоя ейфорія,
Первинне начало чи незакінчена мрія?
Розірвала б,спалила і попіл роздула
Ти хочеш вершин,без Бога б неба сягнула!
Твоя далечінь тебе не лякає,
А успіх у інших твій сон забирає!
Надумані фрази,бурхливі бажання
Додають тобі злоби,не процвітання.
Не вмієш радіти,свою гордість втрачаєш,
Ненавидиш весь світ й цим себе пожираєш…
За реальність не можеш видати всього
І піднімається заздрість до горла німого
Тобі не важливо чи брат це чи друг,
Слава у інших-це твій «замкнутий круг»
Злоба серце вже давно роз’їдає,
Ненависть плюндрує,красу забирає
Не вмієш вітати,ти собі не пробачиш,
Похвалити не в силі,ти від горя лиш «скачеш»!
«Молодець!»,якщо скажеш,то в тоні сарказм,
Це вже душевний наступає маразм!
12.12.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642742
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2016
автор: bojkiv4anka