Грудень грудить, землю студить вихром крижаним,
Білу пишну ковдру стелить шляхом лісовим,
У глибокий сон заводить звірів в заметіль
Та дерева гне додолу вітром звідусіль,
Хуртовинами гуляє в відкритих полях
І в хурделицях ховає сонця жовтий стяг
Хазяйнує в кожнім боці, кута все в сніги
Цей - останній місяць в році й перший у 3ими
Застигає сонцестоєм з двадцять двох пісень
Та засніжує нaмeтoм найкоротший день,
А в найдовшу ніч заводить в казку срібних снів:
То морозом в простір вдарить,то відлигу - в рів,
Бо не встиг ще остудити земленьку як слiд,
А вже хоче огорнути все в блискучий лiд
Тож невпинно вередує змінами води,
Перш ніж двері відчинити володінь 3ими
25.11.2015 Portugaliya
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2016
автор: VIRUYU