Зима – королівство морозу і снігу!
Зимовий світанок – найкраща з картин!
Приємно, залишивши марення втіху,
Відчути народження денних хвилин.
Прокинешся, світлому дню посміхнешся,
Відслониш фіранку мерщій на вікні,
І очі засліпить криштальне безмежжя –
Зоріючий чистий білесенький сніг.
Красивий, неначе коштовна тканина,
Зі снігу пухнатий покров на землі!
Під сонячними промінцями скупими
Виблискують, сяють сніжинки малі.
Дерева й кущі в дорогому декорі
Такі загадкові і пишні стоять,
На вітах оперення дивного гори,
Й малі годівнички для птаства висять.
Синички, горобчики і снігурі там
Збираються зграями біля кормів.
Цікаво допитливому лицезріти
Те шумне пожвавлення руху птахів.
Сніжинки здуваються подихом вітру,
Злітають сріблясті пушинки з дахів…
Приємне морозяне чисте повітря,
А ранок ошатний, як свята прихід.
Розсипав світанок веселкові барви,
На сонці засяяло безліч вогнів.
Не знаю, це – мрії мої, чи це – правда:
Потрапила я в королівство снігів.
14.12.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641722
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2016
автор: Martsin Slavo