[i]Тримайся друже, я про́шу,
Не здавайся буденній рутині,
Може чимось допомо́жу, -
Небо завжди потрібне людині...
Хочеш хмарок хвилястого пледу,
Щоб колискою стали Тобі,
Або сонця гарячого меду
У високій ясній слободі...
Чи то вітру погожого з го́ри,
Аби радість плекав по весні,
В час розлуки і непокори
Посміхнися тихенько мені...
Тоді дощику рясного краник
Обережно відкрию ключем,
Підставляй же запилений жбанок,
Лови щастя крізь сито проблем...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641218
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2016
автор: Мандрівник