Вночі безперестанно падав сніг,
А до світанку потепліло…
Дерева білі – пух на віти ліг, –
Змінився світ, все побіліло.
Акація, тополя, клен і дуб,
Як у мереживі застиглім, –
Його сплела на радість, чи біду,
За ніч зима на небосхилі.
Пташок слідів тайнопис на стежках…
Кому призначене послання?
Сидять вони понурі на гілках, –
Тепер їм не до щебетання.
Так затишно укутав землю сніг!
Воронам, горобцям до їжі
Щоби добратися – нема доріг
У цій пустелі білосніжній.
Тужливо підібгавши лапи й хвіст,
Згори спостерігають сумно,
Лише зернинки чи кусочком хліб
Пожвавлення розбудять шумне.
Надворі тихо, ніби снігопад
Усі засипав пухом звуки…
Стежини топчуть люди наугад, –
Доріг нема, лиш снігу купи…
13.12.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641205
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2016
автор: Martsin Slavo