Споглядає небо, сумними очима
Хоче, щось сказати, та бракує слів
Одяглась природа, у зимові шати
Сипонула з неба, сніжна заметіль.....
Приспів:
Заметіль-- хурделиця, по дорозі стелеться
Перекотиполем, виграє вона
Ти стелись метелиця, може перемелеться
І прийде у наші душі скоро вже весна....
Виткає зима свої узори з неба
І на шибці віконній проступить сльоза
Нам кохана сваритись не треба
Бо надворі усе ще зима.......
Приспів:
Написала зима нам свої побажання
Тільки, що в тих листах, чи тобі, чи мені ?
Може буде весна наша рання
Якщо зможеш кохана за все ти прости......
Приспів:
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2016
автор: Олег М.