Смутком твоїм не буду,
Щастям не буду теж.
Безліч створили люди
Дивних моральних меж.
Понатягали линви,
Поза котрі нам зась
І хоч нарізно зимно,
Це зупиняє нас...
Все-таки я щаслива,
Що не плекаю згуб.
Згадуй мене, як диво,
Як ніжний дотик губ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640551
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2016
автор: Патара