Ув'язнений богами в цьому світі,
Прикутий ланцюгом міцним.
Хоч всі ви не глухі і добре вдіті,
Мене чомусь вважаєте німим.
А я кричу і мову й голос маю,
Талант і сила розумом течуть.
Чому ніхто цього не помічає?
Й не розуміє просту дитячу суть:
Що....
.....золотий туман розвіється геть скоро
.....впаде додолу завіса добрих дій
.....у єдності знайдете ви опору
Ніхто не скаже більше слово стій....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639636
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.01.2016
автор: Моряк