Мої нерви – розірвані струни,
Моє серце згоряє в вогні.
Не знайшов золоте в житті руно,
Така писана доля мені.
Час летить, за плечима вже осінь
І щораз рветься нова струна.
Серце полум’я, полум’я просить,
Хоч шматочок із того руна.
Мої нерви – розірвані струни,
Як же спокою хоче душа,
Якби мав золоте своє руно,
То б у інші світи вирушав…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639502
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.01.2016
автор: Віталій Назарук