Вона лукава... іноді жорстока.
В ній не існує кращого життя.
Вона для когось начебто й глибока,
та все ж по-правді зовсім не така...
І приховавши свою незалежність
у сотнях правил, звичок і думок.
...вона обожнює безмежність.
Життя сприймає, як урок!
Вона не прагне тисяч подарунків
ані від долі, ні людей.
Вона і є своїм притулком
в проміннях сонця і ночей.
Частіше думають, що маски
вона на себе зодягла...
Та все ж її хвилинна ласка
комусь цінніша за життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639058
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2016
автор: Наталя Загорбенська