Багато непотрібних слів,
Багато пилу, шуму в світі...
Так в тишу хочу полетіти!
Якби ж, мов птах, літати вмів...
Я б полетів у край чудесний,
Де спокій є... Якби ж я міг!
А з неба лив би дощ небесний,
Що все земне змиває з ніг...
Нехай це буде берег чистий,
Прозоре море... В воду крок
І можно тихо, плавно плисти,
Втопивши суєту думок!
Нехай це буде світлий ранок,
Най сонце починає день!
Хоч раз відчути цей світанок
Під звук божественних пісень!
Я дуже часто намагався
Момент знайти на цей політ,
Та на землі весь час лишався...
В душі є камінь, що дав світ!
Його несу я скрізь роки!
Я до землі прилип безсило!
Не можуть ще душевні крила
Здійняти вверх важкі думки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637957
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.01.2016
автор: Сова