Цілюще Джерело в с.Онишківці
на Рівненщині
Такого дива ще у світі не було,
Щоб Свята Анна вибрала собі село.
Колись в часи татарської навали
Це Святе місце іновірці сплюндрували.
Стояла церква тут на місці Джерела.
Сама від ворогів у землю увійшла.
Минули ці страшні часи наруги,
І церква тут збудована вже вдруге.
Святої Праведної Анни образ засіяв,
І свою Божу Благодать Господь послав.
Цілюще джерело забило у святині,
Щоб від недугів лікувались нині.
Тортур зазнали тут Святі Джерела.
Оберігали їх всі близькі села.
А ріки оживали від цілющої води.
Ворожі руки тут накоїли біди.
Дає притулок Свята Анна нині
Усім, хто прибуває до святині.
За подвиг свій черничий, сестри, вам хвала.
При вас святиня оновилась, розцвіла.
Скитом керує тут ігуменія Михаіла.
За цю святиню вся душа її боліла.
Вся зіткана із ніжності, тепла й квіток,
Приймає нині вас у цей Святий куток.
А вас, отці за віру і служіння
Хай Бог сподобить за труди й терпіння.
Безмежна радість в щирості вітає.
Нехай вас всіх Господь благословляє.
Хай в пам’яті лишається тепло руки
Святої Анни у джерелах на роки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=63771
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.03.2008
автор: Анжелла