ДУХОВНІ ДЕЗЕРТИРИ
Пусті забави, рейвах, балаган
Їдкі насмішки легковажних скоморохів.
Під виглядом народу надбання
Хтось в ранг святого, вічного підносить.
Шукають оправдання у знавців,
Любителів старого хламу,
Збирають лати, щерблені мечі,
Несуть в музей –« науки храму».
Збирати рештки – непогана річ,
Історію потрібно знати.
Та звичаї духовні від поган….
Хто вам дозволив вихваляти.
Відновлювати у народі звичаї поган –
Це зрада розуму, від глузду відступати,
В дрімучу далечінь вертатися назад,
Богів міфічних сліпо шанувати
Яка ганьба, хто шабаш цей веде?
Не малограмотні, ні ковалі, ні хлібороби –
Інтелігенція в нім ідентичність визнає,
А священство до Сонця б’є пороги.
Святе Письмо легендою назвуть,
Сховають від простого люду,
Традиції середньовіччя воскресять,
Повернуть в побут інквізиції облуду.
Мамона полонила цілий світ.
Побожність має вигляд бутафорний.
Не люблять правди, лицемірять від душі –
Пристосованці і німі раби потворні.
Наука Божа об’єднає цілий світ.
Не буде ворога, ні супостата.
Нема відмінності в народів і людей….
Інтелігентність в тім щоби Єдиного,
Живого прославляти!
Марка 7:9 « Ісус відповів: «Ісая влучно пророкував
про вас, лицеміри, як написано: “Ці люди шанують
мене своїми устами, але їхні серця далеко від мене.
Проте даремно вони поклоняються мені, бо видають
людські заповіді за Божі вчення”. Ви відкидаєте
заповіді Бога й міцно тримаєтесь традицій людей».
Далі він сказав: «Ви майстерно обходите Божі
заповіді, аби тільки зберегти власні традиції»-.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636571
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.01.2016
автор: НАУМ