А знаєш,ма? Я король пісочних замків :
Живу до перших припливів...
Разом з відпливами стаю частиною морів.
Я - цар земних стихій,
Я - бог уламків і гольфстрімів -
Вгризаюся у скелі берегів.
Скажи,ти знаєш насправді,ма,
Чому любові ні в кого нема?
Чому навколо згущується темінь?
Хоч на порозі різдвяна зима,
Та час стискає горло,ніби ремінь,
І серце,ма,як підгорілий корж :
Нікому більше не смакує
І серце - плоть червоних рож
Жадає, молиться, лютує !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636225
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.01.2016
автор: Той,що воює з вітряками