Оживання навік

Мова  горнеться  до  джерел  твоєї  любові.  
Звук  хрипне  спазмом,  
До  вітражу  зі  прочинених  слів.  
Перебираю  день  намистинами  згадок  
Про  твої  походжання  дорогою  солоду  
Й  ласкавого  терну.  
Мова  птах  той,  кидаюсь  на  шпичак  
І  оживаю  навік.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2016
автор: Олена Ганько