Закарбована в осінь

Закарбована  в  осінь  душа
шелестить  облетілим  листям,  
прохолодою  втоми  змішав
почуттів  і  кохання  лишки
вітер  з  присмаком  терпких  змін,
ніби  ягід  яскравих  осінніх.
Мила  осінь,  чому  не  він,
а  лише  заметілі-тіні.
Перехрестя  кривих  доріг
перед  очі  стають  несміло...
Щоб  у  серці  собі  зберіг
закарбоване  в  осінь  тіло...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635150
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2016
автор: Meggi