По сходинках життя мандруєш дивним світом,
хоч сонце палить все, хоч душу не нагріти.
А ти весь час кудись то вниз біжиш, то вгору.
Сміятись можеш ти, або забутись в горі.
куди б не йшов, не біг - вони наздоганяють.
Забути хочеш їх? Про себе нагадають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635009
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2016
автор: Світлана Петренко