Наче закричала би слова.
А навіщо? Краще хай не чує.
Взимку знов залишуся сама.
Може, він колись мене відчує.
Як тепер тебе не вистачає!
Сніг. Обвал. Шалена хуртовина.
Все навколо, геть усе змітає.
Серце, серце – ось моя провина!
Винна в тому, що тебе кохаю!
Винна, що прийшла в твоє життя.
А чому я винна? Я не знаю.
Сенс який в безглуздих почуттях?..
Лід холодний вікна розфарбує,
І замерзне все, чого нема.
Може, він колись мене відчує,
Як відчула все моя зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635003
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2016
автор: Ірина Морська