Люблю я пізні вечори,
Коли сидиш на самоті,
А світло легко ще горить...
Це ніби пауза в житті
Під час якої я мовчу,
А тиша спокій в дім несе...
Я в кріслі сидячи, лечу
Туди, де є таємним все...
Де, я люблю гуляти сам, -
В своїх думках і почуттях...
Ніхто не знає, що є там...
Я сам блукаю в цих лісах.
Там безліч плутаних доріг,
Куди захочеш можна йти...
Та в них я поки що не зміг
Свій вихід до небес знайти...
Ах! Пізні теплі вечори!
Як довго я чекаю вас!
Гарячий чай, камін горить
І уповільнюється час!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634832
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2016
автор: Сова