Не хочу. Хай горить моя надія,
Нехай безодня стелиться в ногах,
Згорає, випаровується мрія,
І кров вже засихає на руках.
Бур’ян нехай з’їдатиме сади,
І вся пітьма накриє ясний день.
Іди собі. Залиш. Прошу, не жди,
І забирай всі ноти для пісень.
Чужі слова, що промовляєш ними,
Дозволь не чути їх мені хоч раз!
Хай змерзнуть, хай панують тільки зими,
Аби нарешті все забуло нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2016
автор: Ірина Морська