Знаєш, я все ще кохаю,
цю безмежну щирість твою,
ці глибокі очі безкраї,
що ніколи не брешуть мені.
Усім серцем я це відчуваю,
дивний потяг й нестачу тебе,
як у ластівки, що покидає,
взимку дім і не бачить це все.
А як довго, як довго сумую,
поки ніч не затягне у сон,
все мандрую, думками мандрую,
десь у спогадах й горах думок.
Як та казка я хочу спинити,
той годинник життя хоч на мить,
щоб зуміти усе зрозуміти,
і отримати шанс все змінить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634165
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2016
автор: КД